Опис досвіду

                                               Зробіть свого учня уважним до явищ

                                                природи - і ви швидко зробите його

                                                допитливим; але, щоб підтримати цю

                                                 допитливість, не поспішайте задоволь­няти її...”

                                                                                                        Жан Жак Руссо

     Діти початкових класів - „першовідкривачі'" світу. Як? Де? Чому? Звідки? З такими запитаннями пос­тійно звертаються вони до дорослих - з раннього дитячого віку до мами, тата, дідуся й бабусі;  переступаючи   ж  шкільний

поріг - і до нас, учителів. І ми маємо вчити їх активно пізнавати життя. „Поду­май, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок", - так доцільно відповідати на запитання цих маленьких „чомусиків”, прагнучи розвинути їхній інтерес до оточуючого світу, їхню фантазію, мислення, думку.

     Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість ви­явити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

     Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті ста­нуть у пригоді міцна пам’ять та гостре око, хороший смак, образне мовлення, логічне мислення. Все це ви­ховується і розвивається під час виконання різних ро­біт.

    Психолого-педагогічні дослідження, проведені протягом останніх років, засвідчили, що одним із дійових засобів розвитку мислення дитини є введення в навчальний процес пізнавальних завдань.

     Складна робота вчителя-початківця. І що найважче – це пробудити інтерес до знань кожного учня,  вселити впевненість у своїх силах. Я працюю у школі 19 років, і впевнена, що нездібних дітей немає, і моє завдання – помітити інтерес дитини до якогось предмета, розвивати його і заохочувати.

    У своїй роботі завжди використовую те нове, що знаходжу в журналах, літературі, запозичую багато корисного для своєї роботи у відомих майстрів освітянської справи – вчителів нашої школи, району.

      Навчання намагаюсь зробити осмисленим, творчим, активізувати пізнавальну діяльність учнів. На уроці створюю умови, при яких у школярів найбільш раціонально і продуктивно розвивається мислення, урізноманітнюю види навчальної діяльності, застосуванням цікавих вправ, дидактичний ігор.

      Ще К. Д. Ушинський радив застосовувати ігрові моменти в серйозній праці учнів. Тоді й процес пізнання йтиме продуктивніше, а самі заняття стануть захоплюючими.

   На власному досвіді переконалася – гра корисна тоді, коли органічно переплітаються з серйозною, наполегливою працею, тобто вона не повинна відволікати уваги від навчання, а спонукати до інтенсивної розумової праці.              Вона робить працю привабливішою і цікавішою, допомагає переборювати труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. На уроці доцільна та гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти.

   Відкривши Буквар, дитина хоче читати. Та за хвилину їй вдається прочитати лише 6 -10 коротких слів. Така праця для неї надто складна і ніяка похвала вчителя, ні велике бажання навчитися читати не допоможуть. А прищепити любов до книги допоможе гра.  Вона повинна збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей; формувати мовленнєві вміння; розвивати інтерес до читання;  розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, творчі здібності; пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним; забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці.

    На уроках мені допомагає магнітна дошка, на якій діти складають слова, речення. Виставляю склади і кажу дітям: «На дошці були складені слова, а вітерець-пустунець їх порозсипав. Давайте складемо ці слова.» Діти із задоволенням складають слова. За аналогією можна вчинити і з текстом.

    Цікаво дітям складати слова і за різними таблицями. 

    Ще першокласникам цікаво шукати заховані слова. Така гра спонукає швидко і уважно читати. 

    На уроках я часто використовувала гру «Утвори прислів’я». Їх можна підбирати за тематикою і за рівнем складності.

    Учням дуже подобається гра «Нові слова». У прочитаному тексті учні шукають велике слово. Із його букв потрібно скласти якнайбільше нових слів.

    Опрацьовуючи оповідання, казки на уроках читання, часто пропоную учням інсценізувати уривок тексту, що сприяє кращому запам’ятовуванню та осмисленню прочитаного.

    Так, на уроках читання використовую такі ігри: «Чарівний листочок», «Хто правильно закінчить прислів’я», «Хто швидше розплутає порівняння», «Я починаю, а ти закінчуєш», «Розумники», «Розмова по телефону». А гра «Хто наступний» цікавить учнів як 1 класу, так і 4.

   Цікавий матеріал використовую на різних етапах уроку. Творчі завдання викликають в учнів велику зацікавленість. А саме це має бути закладено в основу навчання молодших школярів. Тільки цікавість породжує бажання пізнати світ і самого себе. 

    Уроки письма важка праця для першокласника. Тому спочатку всю увагу спрамовую на підготовку дітей. Особливо подобається гра «Відгадай букву». На картці видно тільки частину букви, а решту учні повинні відгадати. Після цього вони її записують у зошит.

    При проведенні каліграфічної хвилинки, пропоную завдання «Сховане слово», «Загублена літера», «Склади слово».

     Велику увагу приділяю написанню словникових диктантів. Однак при цьому використовую їх творчо і не зводжу роботу лише до орфографії. Це передбачає пояснення етимології слів, тлумачення їхніх значень, уведення слів у речення, добір синонімів, антонімів, визначення приналежності до частин мови, виконання звуко-буквеного аналізу найскладніших слів. Пропоную також тлумачні словниково-логічні диктанти, які передбачають продовження роботи над вивченими словами. Вони вчать учнів сприймати слово усвідомлено, розуміючи його значення, осмислено складати з ним словосполучення, вводити його в речення, текст.

    Ще часто застосовую гру «Добери слово». Називаю слово, а діти добирають до нього пару.

   Вивчаючи частини мови, учням подобається гра «Доповни слово». Коли потрібно доповнити речення відповівши на питання.  

    Значення ігор на уроках математики важко переоцінити. Тут розвивається кругозір дитини, кмітливість. Гра дає можливість переключатися з одного виду діяльності на другий і тим самим зняти втому, втомленість. Діти дізнаються багато нового, корисного. Але головне – гра допомагає засвоїти і закріпити знання з математики.

   Навчаючи учнів логічно мислити, аналізувати, виділяти головне, робити висновки, я враховую і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати завдання. Але правильно підібрані ігри допомагають зацікавити учнів щодо виконання будь-якого завдання.  Для першокласників практикую також проведення ігор, які вимагають від дітей розумових зусиль, гнучкості і швидкості мислення, це і «Цікавинки із торбинки», «Віднови число», «Естафета», «Продовж лічбу», «Числовий ланцюжок».

     Підвищують інтерес до навчання учнів та їх активність вправи-загадки у віршованій формі. Віршовані задачі використовую при вивченні додавання й віднімання в межах 10, 20, 100, збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, для закріплення табличного й позатабличного множення та ділення, вивчення мір часу.

     Вважаю, що дуже важливо підтримувати дух змагання, правильно оцінити успіхи дітей з точки зору не тільки розв’язання дидактичної задачі, але й участі в ігрових діях: хто поводив себе чесно, не підглядав, придумав цікавий хід в грі, не заважав товаришам.

    Дотримуюсь відповідної послідовності при підборі ігор: іграм, які мають складні задачі, повинні передувати більш легкі. Вони готують дітей до подолання навчальних труднощів, забезпечують успіхи в іграх більшої складності.

    Окремо зупинюся на вивченні геометричних фігур. Я виготовила геометричний матеріал, де предмети зображені при допомозі геометричних фігур – круга, квадрата, прямокутника, трикутника, точки, прямої, відрізка. По цих картках працюю з учнями по закріпленню знань з геометричних фігур.

      Інтерес школярів збуджую за допомогою віршованих задач, ребусів.

     Виконуючи вимоги програми з основ здоров’я на уроках я використовую практичну, ігрову індивідуальну та групову діяльність учнів. З метою закріплення вивченого матеріалу  застосовую гру «Фантазери» (про що може мріяти здорова людина), гру-пантоміму «Без слів» ( розказати, чим найбільше ви любите займатися у своєму куточку відпочинку), «Вгадай страву за описом», яку учні виконують в парах. Не менш цікавою є гра-подорож по річці Охайність. На уроках доцільними, на мою думку, є вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання, наприклад: «Незвичайна ситуація», «Допоможи другу», «Дивна подорож до лісу» тощо.  Ігри потребують від учнів зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, виховується культура спілкування дитини з колективом.         

    Особливо дітям подобаються уроки-подорожі. Захоплені ними, вони легко засвоюють програмовий матеріал, набувають нові знання, уміння і навички, а процес навчання стає цікавим, у дітей створюється робочий настрій, легше долаються труднощі, знімається втома, напруга, підтримується увага.

    Спонукаючи дітей до збереження здоров’я, до здорового способу життя, на уроках «Основи здоров’я» часто проводжу гру «Корисно чи шкідливо». Підібравши відповідні запитання її можна підлаштувати до багатьох тем.

     Вивчаючи з учнями теми «Будь обережним», «Вогонь – ворог, вогонь - друг», проводила з дітьми ігри-інсценізації, де вчилися викликати служби порятунку, правильно будувати діалог по телефону. Для більш реалістичних відчуттів, була організована екскурсія до відділення рятувальної служби.

    У подальшій роботі планую систематизувати такі ігри на уроках та виховних годинах. Бо саме виконуючи нестандартні завдання в учнів пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків, формується вміння самостійно оволодівати знаннями.